Первое сообщение в теме :

Популяция Полтавских ситцевых кур с уникальным фенотипом, очень хорошей мясо-яичной продуктивностью выведена в Украине птицеводами-любителями в последние 10-15  лет.
Экстерьер.
Голова средней величины. Гребень среднего размера, в большинстве листовидный или розовидный. Клюв короткий, желтый или светло-коричневый. Глаза желтые или оранжевые. Ушные мочки средней величины, красные. Серьги красные. Шея средней длины, толстая. Грива хорошо развита. Корпус  птицы удлиненный, широкий, глубокий. Спина длинная, широкая. Грудь широкая, округлая. Живот достаточно широкий, полный. Хвост средней длины, полный, образует со спиной прямой угол у петухов и тупой угол у кур. Крылья средней длины, плотно прижаты к телу. Бедра сильные, немного выдаются вперед. Плюсны средней длины, неоперенные, желтые или светлые. Пальцев на ногах четыре. Пальцы, когти и подошва светло-желтая или светлые. Оперение ситцевое.  Оперение плотное, с блеском.
Полтавские ситцевые – куры  мясо-яичного направления. Производительность в среднем составляет 180-210 яиц. Со средней массой яиц около 60 г. Окраска скорлупы в основном розовая  и темно-бурая. Живая масса петухов - от 4,0 до 5,0 кг, кур – 3,2 – 4,0 кг. Жизнеспособность птицы и молодняка очень высока. Темперамент спокойный. Инстинкт насиживания у кур частично сохранился.
Куры хорошо фуражируют природные корма, не прихотливы к условиям содержания и кормления, в условиях приусадебного хозяйства обеспечивают потенциал производительности на уровне 60% -70% яйценоскости. Мясо очень нежное и сочное с приятным вкусом.
Полтавские ситцевые куры - это хорошее материальное и эстетическое удовольствие.

Елена Рошка пишет:

по яйценоскости 4-5 яиц в неделю

...меня интересует яйценоскость за сезон/год в среднем на одну курицу...я понял, что Вы не ведёте такого учёта?...

Елена Рошка пишет:

Курочки которым десять месяцев несут яйцо около 70г

...если это действительно так, то очень хорошо...

Елена Рошка пишет:

А что посоветуете с белесыми курами,это другая семья(сидят отдельно) можно ли  их затемнить?

...поменять петуха...уже рассказал выше...

Воронянский пишет:

Елена Рошка пишет:

по яйценоскости 4-5 яиц в неделю

...меня интересует яйценоскость за сезон/год в среднем на одну курицу...я понял, что Вы не ведёте такого учёта?...

Елена Рошка пишет:

Курочки которым десять месяцев несут яйцо около 70г

...если это действительно так, то очень хорошо...

Елена Рошка пишет:

А что посоветуете с белесыми курами,это другая семья(сидят отдельно) можно ли  их затемнить?

...поменять петуха...уже рассказал выше...

По весу яйца это правда,учет не ведем так как это наши первые Ливенские курочки(брали яйцом),теперь вопрос встал где взять темного петушка?Что делать,будем искать....

Дд! А к нам в Приморье кто завозил их?

...и ещё немного фото...

...сегодняшний улов...

Воронянский пишет:

.сегодняшний улов...

Михалыч, это средний вес яйца Ваших кур?

Олхинский пишет:

это средний вес яйца Ваших кур?

...нет, конечно...в основном только переярые и то не все...но свои 58-65 г стабильно дают...бывают и по 80-90 г...

Воронянский пишет:

.в основном только переярые и то не все

, а какова средняя яйценоскость переярых?( в неделю, например или в месяц?)

Олхинский пишет:

а какова средняя яйценоскость переярых?

...за прошлый год в среднем 198-216 яиц в год...разные семьи...

Воронянский пишет:

в среднем 198-216 яиц в год

Хорошая яйценоскость , если учитывать тушку - отличная + красота

ах какая лапочка на первом фото.

В этом году однозначно буду заводить эту породу... придется расстаться с Кучкой и МЧ...

Юр , без обилд , никогда ни понимала кучку. расстались после первой зимы.
несется как вздумается, от погоды и времени года сильно зависима, яйцо горох ,
много брака в окрасе.. ну вот только тушка реальная и яйцо дешевое, больше никаких плюсов.
м ч несется хорошо, но тушка при забое ну очень не привлекательная, чумазая.
ливенская конечно не панацея, но особых минусов нет , такой крепкий стабильный середнячок на 4,5 балла( при пятибальной системе ).

Дульсинея Озерская пишет:

ливенская конечно не панацея

Тань, еще есть такой фактор, "ну просто нравится она мне и всё!", и будет все равно, сколько она несёт яиц. Вот мне очень нравится эта курочка и еще в Фаверольку так же влюблена, а уж последняя, хорошо если на инкубацию достаточно нанесет! Но заведу при первой же возможности.

Дульсинея Озерская пишет:

такой крепкий стабильный середнячок на 4,5 балла( при пятибальной системе ).

Татьяна,у меня Кучка не плохая, выводил из 180 яиц Кучинского ГПЗ, затем 2 года отбирал, тоже самое с МЧ - чемпионом по зимней яйценоскости. Но приходит время заводить другие породы, а возможности содержать всех, к сожалению, нет и приходиться с кем то расставаться. Всё равно эти две породы, как неприхотливые, выносливые и продуктивные, мне понравились.

Юр значит пора пробовать новенькое.
да место это больной вопрос.
желаний вагон , а двор к сожалению не резиновый.

...сегодняшние, ночные...рядом - Украинская / Полтавская чёрная...

@Воронянский, Спасибо огромное, с вашими фото я делаю выбор в пользу этой породы))

И давно есть вопрос - у вас на выгулах поддоны лежат, понимаю чтоб по грязи не гуляли, а как часто их чистите, а под ними? или само смывается под уклоном?))

Alf Shamwey пишет:

у вас на выгулах поддоны лежат, понимаю чтоб по грязи не гуляли, а как часто их чистите, а под ними? или само смывается под уклоном?

...поддоны сжигаются 1-2 раз в год...под ними по мере накопления грязи...у нас даже летом на 1-2 штыка лопаты грунтовые воды стоят...

Alf Shamwey пишет:

я делаю выбор в пользу этой породы))

Я тоже...

Олхинский пишет:

Я тоже...

...петушок и курочка...

Воронянский пишет:

...петушок и курочка...

Красотули, петушок слева?

Олхинский пишет:

петушок слева?

...да, петушок слева...

Олхинский пишет:

В этом году однозначно буду заводить эту породу...

...есть и с розовидным гребнем...

Спасибо, Михалыч!
Гребни и те и другие... нормально.

...сегодняшние...29 цыплят из 30 яиц...инкубировал в "Квочка-Ми-30-1Э"...

Христос Воскресе!

@Воронянский, кто рано встаёт, тот всю ленту поздравляет
Воистину Воскрес!

Вононянский, вы можете документально подтвердить, что эти помеси - популяция?
Ни какая это не популяция, а метисы одних пестрых кур с другими.
Они у вас абсолютно все разные, у кого желтая плюсна, у кого белая.... у кого длинная у кого короткая.. окрас совершенно разный ( просто не понимающие люди не различают ситец и фарфоровый).
Гребень у кого лист, у кого роза.
Что же вы кичитесь привесами... если само собой у помесей привесы всегда есть.
Это обычная деревенская рябушка - помесь... а вы людям что объясняете? что это попупяция?
Давайте документами подтверждайте.

маруся21 пишет:

Они у вас абсолютно все разные, у кого желтая плюсна, у кого белая....

маруся21 пишет:

Гребень у кого лист, у кого роза.

...читайте описание - пост№1...

маруся21 пишет:

что это попупяция?

...я не собираюсь заниматься ликбезом - почитайте, что такое популяция...

Документ давайте выкладывайте утвержденный, что это популяция.
Это обычные помеси - так как документа у вас нет.
Не имеете права так их называть.

Вы своих "Полтавский ситцевых" сами замесили из разных пород.
*
Давайте документы выкладывайте, что это популяция... или переносите фото в тему про помесных кур.
Люди же верят, что это популяция, а это не соответствует действительности без соответствующих документов.
*

*
Якобы популяция? Подтверждайте свои слова *.
Нет такой популяции, вы её сами и придумали скрестив фарфорового Суссекса с кем то еще ситцевым.
Разброс признаков жуткий.

маруся21 пишет:

Не уходите от ответа, выкладывайте документ

...обратитесь к источникам и узнаете на какую птицу какие документы выдаются и какими органами...
*

Пользователи @Воронянский и @маруся21 получают блокировку на форуме, сроком на 10 дней. Причина - нежелание соблюдения правил форума. Повторяется это уже не в первый раз, в следующий раз срок блокировки увеличится значительно.

@маруся21,

Вот порода подтвержденая документами только на выставках.
и как правило это чистая декорация типа так должна выглядеть эта порода. А яйценоскость у нее нифига не попороде. Я имею в виду данные экземпляры по документам. Там че судьи целый год яйцо считают или привесы.

Титаник строил профессионал, а ковчег любитель. И вопрос где титаник.

Чуловек занимается и пытается вывести породу. Породы так и выводятся.
Мичурин свой сад не за год вывел и сорта до сих пор любимые всеми.

И спросить ЛИЧНО ВАС хочу Маруся, а лично что ВЫ в своей жизни доброго, полезного сделали чтоб осуждать и оскорблять труд и старания человека.
Не судите да не судимы будите.

А Михалыча прошу реабилитировать.

Сумський національний аграрний університет
Остапенко Володимир Іванович, доцент, кандидат с.-г. наук

УДК 636.57+636.064
Ситцеві кури в Україні – цікавий феномен
вітчизняного присадибного птахівництва

Сьогодні , на шпальтах журналів, на сайтах інтернету точаться дискусії щодо походження так званих «ситцевих» курей. Деякі птахівники-аматори, не маючи до появи цієї птиці ніякого відношення, не будучи обізнаними з інформацією про справжню лівенську птицю, виходячи мабуть з комерційних інтересів, назвали їх лівенськими? З їх “легкої” руки цю назву підхопили в Україні і, особливо, у Російській федерації. Тому хочеться внести деяку ясність у питанні появи ситцевих курей в Україні і дещо охарактеризувати цю птицю за екстер’єром та продуктивністю.
Вперше, у 1913 – 1915 р.р. професор В.В.Фердінандов провів масову оцінку курей у Лівенському уїзді Росії і навколо нього. На основі отриманих даних вчений виділив 5 «рас» місцевих курей, в основному за забарвленням оперення. Серед описаних екземплярів ні "ситцеві" ні «лівенські» кури не називалися. Але особливо були виділені юрловські кури.
Після революції роботи по вивченню і розповсюдженню місцевої птиці у лівенському регіоні були продовжені рядом наукових організацій, у тому числі відділом селекції НДІП під керівництвом Е.Е.Пеніонжкевича (1926 -1939 р.р.). Були отримані детальні дані знову по юрловських курях, а «лівенських» ніхто з авторів знову не згадав. За матеріалами наступних обстежень Я.Я.Шаповалов (ТСГА) описав найбільш характерну птицю тих місць як лівенську, яка була безпородною і мала переважно чорне і жовте забарвлення пір’я, але знову ж таки не ситцеве, листоподібний і трояндоподібний гребені. Пізніше вчений висловив припущення, що місцева безпородна птиця у більшості своїй походить від юрловських голосистих: «Помісі юрловських голосистих курей з місцевими, в різних варіаціях, це і є лівенські кури».
Один із основоположників інтенсивного промислового методу утримання птиці В.Пігарєв писав, що за забарвленням оперення місцеві лівенські кури в основному чорні і жовті. Про ситцеву масть знову нічого не говорилося. Трояндоподібний і невеликий листоподібний гребінь у популяції однаково розповсюджені. А чубатість (!) зустрічається у третини поголів’я. Автор навіть відзначив появу трьох голошийок серед «лівенських». Виявилося також, що 50% лівенської птиці було з опереними ногами (!), а одне курча було п’ятипалим. Ось такими були насправді лівенські кури.Хіба така птиця може бути породою? Ці помісі лівенської птиці росли повільно, пізно оперялися, колір плесна був жовтий або чорний, як у юрловських курей. Лівенські кури – це «безголосі» юрловські.
На думку Н.В.Пігарєва велика неоднорідність цієї безпородної місцевої птиці за продуктивними показниками не дозволила їй конкурувати з іноземними породами, що завозилися, тому автор запропонував на державних птахофермах застосувати ввідне схрещування з породою-поліпшувачем – нью-гемпшир. Так з’явилися нові покращені лівенські кури, але знову ж цю птицю не можна вважати породою. А вже у 1977 році лівенська птиця офіційно була зведена у державних птахофермах, як і цілий ряд іншої навіть породної птиці і завдяки інкубаторним станціям поступово замінена в особистих селянських господарствах більш продуктивною.
Отже, жоден із вчених-дослідників птиці не відзначав ситцевого забарвлення курей у лівенському регіоні Росії.
Перебуваючи на в кінці 80-х років у м. Прилуки Чернігівської області, автор цієї статті заїхав до відомого в Україні птахівника-аматора Гриня О.П. Чого там не було у нього на подвір’ї: павичі, різні види фазанів, багато порід голубів і курей. Серед всього цього розмаїття форм і кольорів мою увагу привернули кури з оригінальним, схожим як у орловських ситцевих, забарвленням пір’я. Помітивши це, господар розповів мені цікаву історію їх появи у нього. Працюючи водієм-інструктором у місцевому ПТУ, він, відпрацьовуючи з учнями навички управління автомобілем, часто їздив по населених пунктах навколо районного центру. В одному із сіл помітив оригінально оперених курей, кожна пір’їна яких мала три кольори: білий, чорний і «вишневий». Познайомившись з господинею Олександр Петрович поцікавився, що це за кури, звідки вони у неї? Господарка розповіла, що у неї випадково вивелися курчата, які згодом стали мати таке трикольорове забарвлення пір’я. Є і такі, що мають на пір’їнах лише чорне з білим забарвлення (вихідні форми не відомі). Після тривалих умовлянь птахівник-аматор придбав шість курок і одного півня (одна курка мала чорно-біле забарвлення пір’я). Жартуючи, Олександр Петрович говорить: ”Хочу вивести нову породу курей”.
Поспілкувалися ми з ним і роз’їхалися. Пізніше, у телефонній розмові з ним дізнаюся, що птиця виявилася досить продуктивною, невибагливою до умов утримання і, що йому вдалося відселекціонувати однорідне за «ситцевим» забарвленням стадо курей. Після цього яйця і курчата цієї популяції красивих місцевих курей почали розповсюджуватися по всій Україні. Першими придбали і почали розводити у себе цю птицю аматори з Полтавщини. Але птиця до цього часу не мала назви. Маючи практичний досвід розведення птиці, але не володіючи відповідними знаннями та історичною інформацією вони почали називати популяцію цих курей спочатку ленінградською ситцевою, а потім «лівенською» породою. Поява в Україні так званих «лівенських» курей негайно була помічена птахівниками-аматорами із Лівенського району Росії. На своєму сайті росіянин Новіков Володимир Миколайович пише: «З’їздив на Полтавщину, придбав у одному тамтешньому селі шість курочок і півня. Мене дуже здивувало, що господар цієї птиці чомусь назвав їх «лівенськими».
Так, за сотні кілометрів від м. Лівни, з української популяції ситцевих курей, з «легкої» руки полтавських птахівників-аматорів, була «відроджена порода лівенських курей». Отже, популяція ситцевих курей виведена саме в Україні народною (масовою) селекцією за двадцять років. Це феномен українського птахівництва, який виник на базі місцевої птиці і відображає цікаву локальну популяцію курей з унікальним фенотипом, доброю м'ясо-яєчною продуктивністю та високими адаптивними якостями.
Голова у півнів і курок середньої величини. Гребінь середнього розміру, листоподібний (ген R*N) з п’ятьма правильно вирізаними зубцями по верхньому краю або трояндоподібний (ген R*R), що представляє собою щільну плоску пластинку вкриту багатьма маленькими горбочками. Позаду він закінчується гострим кінчиком, який може бути піднятим догори (як у гамбурзьких) або опускається по лінії гриви (як у віандотів). У птахівників-аматорів птиця з листоподібною формою гребеня зустрічається частіше, але веде себе як рецесив по відношенню до трояндоподібного (rose comb – R), тому генетична формула листоподібного гребеня завжди rr. Дзьоб короткий, світло-коричневий, більш темний на верхній частині. Очі жовті або оранжеві. Вушні мочки середньої величини, червоні. Сережки теж червоні, гладенькі, у півнів досить великі, у курок значно менші. Шия середньої довжини, товста. Грива добре розвинена. Тулуб у більшості птиці видовжений, широкий, глибокий. Спина довга, широка. Груди широкі, округлі, видаються вперед. Живіт досить широкий, повний. Хвіст середньої довжини, повний, утворює зі спиною тупий кут. Крила середньої довжини, щільно притиснуті до тіла. Стегна сильні, трохи видаються вперед. Плесна середньої довжини, неоперені, жовті, світло-жовті (ген-інгібітор дермального меланіну ID*ID) або рожеві (їх ще називають білими), широко розставлені. Ці два фенотипи зумовлені різним поєднанням двох аутосомних генів W і ⱳ (білий і жовтий кольори) та зчепленим зі статтю Id (пригнічувач меланіну в дермісі – inhibitor of melanin in dermis). Дія домінантного гена W полягає у тому, що він перешкоджає відкладанню ксантофілу на ногах. Це у повній мірі проявляється в дорослої птиці, а курчата до 10-12- тижневого віку мають жовті ноги при наявності W. У ситцевої птиці, як і у багатьох сучасних порід присутня мутація Id, в результаті якої блокується відкладання чорного пігменту у дермісі. Тоді забарвлення ніг залежить лише від наявності або відсутності ксантофілу. Комбінація IdW дає рожеве забарвлення ніг, а Idw – жовте. У деяких ситцевих курей алель Id проявляє себе як неповний домінант і у гетерозигот Id/id все ж відкладається незначна частина меланіну у дермі- сі. Пальців на ногах чотири (дика алель гена полідактилії PO*N). Пальці, кігті і підошва світло-жовта або світло-рожева.
За кольором оперення ситцеві відносяться до феомеланінової групи. Оперення щільне, з полиском. Поверхня пір’їн гладка, тому світло відбивається і дає металевий блиск. Інтерференція (розкладання світла) під час проходження променів через систему тонесеньких пластинок викликає красиві переливи. У борідках з яких складається опахало, є заповнені повітрям проміжки, а також особливі, що заломлюють світло призматичні клітини. Форма, кількість і взаємне розташування тонких мікроскопічних елементів опахала є основою для появи блискучого фіолетового або зеленого ефекту на пір’їнах гриви, спини та хвоста. Зоровий ефект виникає у залежності від зміни кута падіння світлових променів на поверхню опахала. Забарвлення оперення “ситцеве” (mottled, mo). У цих курей більша частина пір’їн має білий кінчик, величина його на опахалі з віком птиці збільшується, тому старі ситцеві кури виглядають вже не як кольорові з білими цятками, а, швидше навпаки, як світлі з темними відмітинами. Як вказує А.С.Серебровський, ген ситцевості є розподілювачем пігменту, але не впливає ні на якість, ні навіть, на загальну його кількість. У типовій ситцевій пір'їні на межі білої і забарвленої зон пігментація досягає найбільшої інтенсивності. Наче усі меланоцити зустрічають тут перешкоду для подальшого його розповсюдження і розвантажуються від гранул, не досягаючи кінчика пір’їни. Тому тут утворюється більша концентрація пігменту, ніж властиво взагалі даному генотипу. При загальному коричнево-червоному забарвленні опахала у ситцевих курей перед білим кінчиком є інтенсивно чорна смужка. Червоно-коричневе (з відтінками) забарвлення має полігенну природу. Воно залежить від дії багатьох генів, що контролюють відкладання феомеланіну, і успадковуються як кількісні ознаки. Ознака ситцевості унаслідується як простий аутосомний рецесив. За номенклатурою А.С.Серебровського назва гена ситцевості «atrase» - скорочено at.
У ситцевих курей існує ще один ген – розподілювач пігменту. Це домінантна мутація «іскристості». Дія його полягає в побілінні самих кінчиків деяких пір’їн (головним чином на голові і гриві, а також на махових пір'їнах першого порядку крил і деяких інших ділянках). Позначається цей ген символом Tr (trate, за Серебровським). Tr проявляється однаково в обох статей, на забарвлення пуху курчат не впливає і дуже варіює у ступені прояву та успадковується самостійно.
Добові курчата ситцевих курей мають своєрідний пуховий наряд з певними алеломорфними мутаціями (варіаціями): е+ - дикий тип; еb – brown –суцільно коричневий, інколи з’являється лише незначна схожість з «диким» малюнком; еs – плямиста голова (speckled head), курчата смугасті, але малюнок не зовсім схожий з «диким» - на голові неправильні цяточки, що часто утворюють «окуляри» навколо очей; eBC – баттеркап, курчата мають жовтуватий пух з вузенькими, переривчастими поздовжніми смужками на спині і неправильними, варіюючими цяточками на голові. У дорослих птахів ті ж алелі поводять себе зовсім по іншому. У курок і півнів часто можна бачити відмінності фенотипу забарвлення у різних мутантних форм. Ситцевість добре піддається плюс і мінус відбору, що наводить на думку про складну природу феомеланінових забарвлень, які за характером наслідування близькі до полігенних кількісних ознак.
Напрям продуктивності ситцевих курей загально користувальний, але у деяких господарствах спостерігається відхилення в бік яєчної або м’ясної продуктивності. Від цього залежить і продуктивність, але у середньому вона становить 168-195 яєць з середньою масою яєць 58-62 г. Індекс форми яйця – 0,758, число одиниць Хау – 84,2, товщина шкаралупи – 311 мкм, забарвлення шкаралупи в основному рожеве – 1,6 бала (оцінка проводилася візуально за інтенсивністю забарвлення шкаралупи від 0 біла до 4 – темно-бура).
Крім хорошої несучості, птиця має добрі м’ясні якості. Жива маса півнів коливається від 4,5 до 5,5 кг, курок – 3 – 3,5 кг (у віці 1 рік). Вихід м'яса становить 52%, кісток – 10,6%. Якість м'яса відзначається чудовими смаковими якостями, соковитістю за рахунок тонких прошарків жиру між м'язовими волокнами та приємним смаком. Життєздатність птиці і молодняка висока. Відхід молодняку за 20 тижнів вирощування становить 4-5%, а за продуктивний період – 5-6%. Темперамент спокійний. Інстинкт насиджування у курок частково зберігся.
Таким чином, популяція ситцевих курей це феномен українського птахівництва, який виник на базі місцевої птиці шляхом народної селекції і відображає цікаву локальну популяцію курей з унікальним фенотипом, доброю м’ясо-яєчною продуктивністю та високими адаптивними якостями. Кури добре фуражують природні корми, не вибагливі до умов утримання і годівлі, в умовах присадибного господарства забезпечують потенціал продуктивності на рівні 60% -70% несучості. Це значить, що кожні 10 днів життя самка відкладає 6-7 яєць з нормальною шкаралупою і високою масою 60-64г. А забарвлення пір’я задовольнить найвибагливішого любителя домашніх пернатих. Від такої птиці можна отримати велике матеріальне і естетичне задоволення.

...молодняк...